Чи має право працівник на додаткову відпустку за ненормований робочий день, якщо він одночасно працює на умовах внутрішнього сумісництва ?

      Відповідно до п. 1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим щорічної відпустки за особливий характер праці, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.97 № 7 «ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною).  Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням)».
       Відповідно до вищевказаного, коментар до ст. 65 КЗпП України (стор. 369)  зазначає, що додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем надається як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлений робочий час. Такий висновок відповідає ст. 8 Закону України «Про відпустки», яка встановлює працівникам з ненормованим робочим днем додаткову відпустку саме за характер праці,  а не лише за роботу понад встановлену норму робочого часу.  
       Академічний тлумачний словник української мови дає тлумачення слова «понад» як відношення кількості і міри  -  «уживається при вказуванні на перевищення якої-небудь норми, міри і т. ін.». Таким чином, не виключається можливість виконання додаткової роботи не тільки після робочого часу, а й до нього чи в обідню перерву, оскільки останню працівник, відповідно до ст. 66 КЗпП України може використовувати на свій розсуд.
Звертаємо також  увагу на те, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають лише роз’яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.
      Таким чином вважаємо, що при виконанні вищезазначених вимог, з урахуванням норм законодавства, працівник, який одночасно працює на умовах внутрішнього сумісництва не позбавлений права на додаткову відпустку за особливий характер праці.